[Ivan Tkalenko]

Учора ми із Сашею Гордійчуком, їдучи з тренування додому, розговорилися про бандуру.
Я, за звичкою, грузонув його месседжем з незрозумілих вузькоспеціалізованих слів, на що Саня сказав, що йому дуже цікаво і багатьом людям це може бути також цікаво.
Не відходячи від каси, поки я нічого не встиг зрозуміти, він узяв з мене обіцянку завести на форумі гілку про бандуру, а він зобов"язується її читати. Напевно це було НЛП, але діватись нема куди.

Побачимо, що вийде з цієї затії.
“Отож вмощуйтеся зручненько і слухайте уважненько"(с) .   

[Ivan Tkalenko]

Історію бандури розповідати не буду бо сам її не дуже добре знаю.
Як пишуть у вконтактових статусах: “все очень запутано”.
У моєму випадку трохи простіше, я сам роблю історію бандури, а кому цікаво хай її вивчає сидячи за партою.
Також, не буду висвітлювати свій трудовий і творчий шлях, так як це не дуже цікаво.
Тому поділюся тим, чим займаюся зараз.

Зараз я роблю нову модель електробандури. Нова модель значить, що я вже робив кілька версій електробандури які вживав на концертах і записах але які (попередні версії бандури), з якихось міркувань не отримали подальшого розвитку, а принесли досвід і твердження: так робити не треба.

Проблематика самого явища визвучення акустичного інструменту полягає у тому, що коли ти працюєш у акустичній музиці, то, щоб передати той меседж який ти запланував, тобі потрібен тільки музичний інструмент і місце щоб сісти, не стояти,( хоча на трубі чи сопілці можна грати стоячи). Тобто якщо людина хоче заграти на акустичній гітарі якийсь музичний твір, вона вивчає твір,відпрацьовує усі тонкощі, приходить до слухача і передає йому своє уявлення про красиву музику.
Якщо ж людина захоче вивчити і виконати твір на електроінструменті, то на шляху до слухача у неї значно більше речей про які необхідно думати і знати, знімачі звуку, дроти, прилади обробки звуку, попередні підсилювачі, мікшерний пульт, головний підсилювач, портальні колонки тощо. Якщо знехтувати якістю хоч одного з цих елементів, творчий месседж артиста може не прозвучати зовсім. Напр. артист хотів виконати проникливу мелодію на електрогітарі а неякісний підсилювач буде видавати гул і тріск, у такому разі ми почуємо не чарівні звуки музики а матюки шановного митця на адресу технічних служб концерту. Правду кажучи гул і тріск може видавати будь який елементу у ланцюжку: кабель, підсилювач тощо.   

[Художник]

Иван, реквестую фото электробандуры!
Благодарю!   

[Ivan Tkalenko]

Одна з версій виглядала так:
Хто цей хлопчина на фото - не знаю, напевно товариш майстра, який робив електроніку.   

[Ivan Tkalenko]

"Інтерлюдія":
бандура з двома вбудованими конденсаторними мікрофонами: DPA 4060 та AKG (серію забув). Заграно через програму Ableton Live із встановленим паком від малазійського музиканта та продюсера Rishabh Rajan

https://soundcloud.com/ivan-tkalenko-1/interlude-ableton-experience   

[Виктор]

Дуже дякую! Вперше почу електричну бандуру! Молодець! Захопило!   

[Художник]

я думал звук в электробандуре снимается как в электрогитаре - магнитным звукоснимателем.тогда это электроакустическая бандура )   

[Ivan Tkalenko]

На фотографії бандура з індуктивними (магнітними) звукознімачами. Вона мала п'ять виходів, зараз розповім чому.
Звукоряд ділився на чотири групи: окремо баси, окремо мала октава, і решта струн (32) ділились навпіл на дві групи. Окремим каналом ще була група паралельно з"єднаних пєзопластин, закріплених під підструнником.
Магнітні звукознімачі були типу "сингл" і мали альнікомагнітні (алюміній\нікель\кобальт) осердя, а котушки були намотані мідним дротом ПЕВТЛ-3, січенням 0.05мм, а на басовому звукознімачеві січення дроту було 0.06 мм .
На цій бандурі я відіграв цикл концертів з Тарасом Петриненком (на початку 2000-х років) і ще з кимось, також були якісь записи, але зараз не згадаю. Тому справжня автентична електробандура .
Зараз розібрана.   

[Ivan Tkalenko]

А, ще згадав. У ті часи струни до бандури випускалися виключно з мідною навивкою. А мідь, як відомо, не магнітиться. Тому доводилося брати основу струни (називається "керн") з бандури(розмотувати з неі мідь) , потім брати стару басгітарну струну, змотувати з неі нікель. А потім отриманий нікель намотувати на керн бандурноі струни. Одним словом було не сумно, а навпаки весело.   

[Художник]

Иван, вы настоящий бандурный мастер.
Снимаю шляпу   

[Ivan Tkalenko]

[Ivan Tkalenko]

Про підзвучення бандури.

Для підзвучення акустичних струнно-щипкових інструментів вживають три основних типи звукознімання
1. Мікрофон на стійці.
2. Мікрофон всередині інструменту.
3.Звукознімач. Основні види звукознімачів:
а)магнітний звукознімач (індуктивний). У цьому типі звукознімача звук береться від зміни магнітного поля, коли у полі коливається металева струна ,
б)П'єзозвукознімач: тут основні матеріали такі: п"єзокераміка, п”єзокабель та п"єзоелектретна плівка. Принцип дії пєзоматеріалів такий: тіло (сенсор) деформується (коливається) і виробляє електричний струм.
Ще є такі екзотичні види підзвучення як оптичні звукознімачі і магнітострикція, але я їх наживо бачив тільки у тому вигляді, у якому робив їх сам коли експериментував з різними видами підзвучення бандури.
Усі ці типи підзвучення я випробував на бандурі і зараз поки зупинився на такому варіанті:   

[Alecsandr Gordiychuc]

Молодчина Иван!

Если Тебе кажется что Твоя *дурниця* которой Ты занимаешься никому не нужна, то это Тебе только кажется

Вот видишь, у Тебя уже ДВА поклонника появилось!   

[silentjet]

[Zushpre]

Тобто на бандурі були і магнітні і п"єзо зкукознімачі?
Виходить для того, щоб бути музикантом треба розумітися ще й на радіотехніці і на фізіці провідникових матеріалів...